Відповідно до історичних реалій - відновлюється традиційний для козацтва полково-курінний-сотенний стан.
Первинним підрозділом структури ОБ'ЄДНАННЯ є застава (3-6 козаків). Застави об'єднуються в рої (10-12 козаків), рої об'єднуються в загони (30-36 козаків), загони в сотні (100-120 козаків), сотні в курені (3 сотні), курені в полки (3 курені). Первинні підрозділи легалізуються відповідно до чинного законодавства. Базовою структурою ОБ'ЄДНАННЯ являється козацьке товариство - курінь, які в містах об'єднуються в полки. Осередки (курені, полки) діють на підставі положення про осередки ОБ'ЄДНАННЯ, які затверджуються Великою Радою. Вищим керівним органом ОБ'ЄДНАННЯ є Велика Рада, яка скликається один раз на рік. На Велику Раду запрошуються представники куренів (полків) з Отаманами. Кількість представників від куренів та полків встановлюється Великою Радою. Велика Рада правомочна приймати рішення, якщо на ній присутні не менше половини загального числа обраних представників. Рішення Великої Ради приймається більшістю голосів від присутніх делегатів. Позачергова Велика Рада може бути скликана за ініціативою 1/3 базових підрозділів. У період між Великими Радами керівництво ОБ'ЄДНАННЯМ здійснює координаційно-розпорядний орган - Рада Отаманів, яка є вищім виконавчим органом ОБ'ЄДНАННЯ. Рада Отаманів скликається не рідше одного разу на квартал та в міру необхідності. До складу Ради Отаманів входять: Головний Отаман ОБ'ЄДНАННЯ, заступник Головного Отамана ОБ'ЄДНАННЯ, начальник штабу, суддя, окружний священик, окружна Старшина, всі Отамани полків з правом вирішального голосу.
Основною метою діяльності Об'єднання є задоволення та захист законних соціальних, економічних, творчих, національно-культурних, спортивних та інших інтересів своїх членів, відродження Українського козацтва, національної ідеї, відродження та поширення української мови, виховання людей у дусі національного козацького лицарства, відданості православній вірі та Батьківщині.
Головними завданнями Об'єднання є:
-відродження та розвиток історичних, духовних, патріотичних і культурних традицій козацтва, як способу життя українського народу - козацької господарської діяльності, створенню козацьких поселень, як осередків розвитку козацьких форм самоврядування;
-сприяння підготовці молоді до військової служби, військовому вишколу козаків, офіцерів запасу та розбудови Збройних Сил України, укомплектуванню окремих війскових формувань призовниками з Об'єднання з діючим законодавством;
-забезпечення культурного обміну, тісного співробітництва з козацькими громадами як в Україні, так і за її межами;
-піклування про пам'ятки історії та культури козацтва України, сприяння науково-пошуковим роботам;
-виховання членів Об'єднання на козацьких традиціях, орнагізація фізкультурно-спортивної та культурно-просвітницької діяльності для членів Об'єднання;
-сприяння створенню для членів Об'єднання козацьких навчально-виховних закладів, центрів тощо, допомога у відкритті навчальних закладів з українською мовою навчання, факультетів, курсів та інших форм навчання;
-підтримка козацьких громад, сприяння поліпшення стану освіти, охорони здоров'я, ідейно-патріотичного виховання членів Об'єднання, охороні громадського порядку.
Українське козацтво мало свої символи-відзнаки, або клейноди (від німецького слова, що означає коштовність). Серед них – корогва, бунчук, булава та печатка з гербом. Згодом до клейнодів долучили пірначі, литаври, значки, палиці тощо.
Хрест — стародавнє позначення Вічного Дерева Життя, стародавній знак (символ) життя, істини і спасіння, взятий стародавніми християнами (людьми хреста, людьми життя) і поширений ними в усі кінці земної кулі. Складається з двох рис (ліній), які перетинаються.
Прапор Війська Запорізького – стяг малинового кольору, традиційно вважається Козацьким Прапором. Малиновий колір є в геральдиці кольором шляхетності й рицарства, перемоги та відваги.
Булава була найважливішою ознакою влади кошового отамана. Це була палиця з горіхового дерева довжиною 0,5-0,7 м зі срібною чи визолоченою кулею на кінці. Вона завжди розкішно оздоблювалась коштовним камінням. Курінні ж отамани носили жезли-пірначі — різновид булави, металева головка з гострими виступами, насадженими на держало.
Запорожці відносили шабля до справжньої, "чесної", благородної зброї. Навіть поява вогнепальної зброї, не похитнула ідеологічного значення меча. Навпаки, він підносився вище рушниці чи пістолета, оголошених, як напише Аріосто, "машинами проклятими й підлими". Не вважалися запорожською зброєю й дешеві, а через це доступні нижчим станам списи, ножі, келепи й сокири (хоч останні були страшною зброєю, нерідко набагато ефективнішою за меч). Як відомо, козацтво сповна віддало шану мечеві, чи точніше його аналогу - шаблі. З-поміж інших видів холодної зброї виняток практичні козаки зробили лише для келепа та булави: булава стала відзнакою влади, замінивши скипетр або жезл, а келеп належав до улюблених об'єктів козацької симпатії: говорили, що він лише "торкає" ребра ворога.
Герб | Просмотров:956 | Добавил:Бабич | Дата:14.12.2011
Найбільшою святинею козацтва вважалася корогва – прапор. Їх шили з найдорожчих тканин та оздоблювали вишивкою і гаптуванням. Найчастіше золотом вишивали образ Покрови пресвятої Богородиці Діви Марії – заступниці козацтва, або козака з шаблею та мушкетом. Траплялися на бойових козацьких прапорах образи святих (найчастіше – архістратиг Михаїл), хрести, сонце, місяць, зірки, зброя, звірі. Козацькі прапори були здебільшого блакитного, жовтого, жовто-блакитного, білого, малинового, червоного й чорного кольорів. У козацькому війську було три роди корогв (прапорів): • Корогви війська всього • Полкові корогви • Сотенні корогви. Попервах козацьке військо мало прапори тих держав, що брало їх на службу. Щоденно використовувались менші корогви - значки (малі прапорці) Лише у 18 столітті на всіх військових корогвах з’явилось однакове зображення – національний герб (збереглися прапори Лубенського полку з 1758рю, Переяславського полку з 1765р.) Але на другому боці корогви кожний полк чи сотня мали власний знак .
Флаг | Просмотров:986 | Добавил:Бабич | Дата:15.12.2011
